Буфи як окремий різновид зборок

Буфи (див. рис.) — різновид зборок, який застосовують для обробки суконь з тонких шовкових і шерстяних тканин. Розміщують буфи замість виточок по лінії плеча й талії, а також по низу рукавів у вигляді манжет. Для виконання буф на деталях з шовкових тканин треба брати тканини в два рази більше від довжини готових буф, з шерстяних— у півтора рази.

Обробка буф: а – загальний вигляд; б – буфи із зборками; в – буфи з шнуром; г – вафельні буфи; д – розмітка і підготовка тканини для виконання буф; е – виконання буф.

Буфи із зборками

Для обробки буф на лицьовому боці деталі намічаємо паралельні лінії з відстанню між ними 1—1,5 см і прострочуємо машинною строчкою за допомогою спеціальної лапки. Якщо такої лапки немає, то тканину прострочуємо машинною строчкою із слабко натягнутою верхньою ниткою, збираємо на нижні нитки, рівномірно розподіляючи зборки по всій довжині буф. Кінці верхніх ниток витягуємо навиворіт і зав’язуємо вузлом з нижньою ниткою. Для закріплення всіх кінців строчок, якщо вони не входять у шви, деталь складаємо лицьовим боком всередину і з вивороту прострочуємо поперечні складочки шириною 0,2—0,3 см.
Для того щоб буфи не розтягалися, у тонких тканинах викроюємо підкладку з основної тканини, в шерстяних — з підкладкової. Поздовжня нитка в підкладці має проходити паралельно строчкам буф. Зрізи підкладки обробляємо машинним швом зигзаг або підгинаємо навиворіт на 0,5 см і прострочуємо від краю на 0,2 см. Потім підкладку виворотом прикладаємо на виворітний бік буф і приметуємо до деталі. Бокові зрізи підкладки прикріплюємо до складочок, або до зрізів деталі з буфами, якщо вони входять у шви деталі.
Для обробки буф іншим способом на вивороті деталі виробу намічаємо паралельними лініями число рядів буф з відстанню між ними 1,5 см. Потім по намічених лініях тканину перегинаємо па лицьовий бік і, відступивши від згину на 0,2 см, прострочуємо дрібні складочки, слабко натягаючи верхню нитку. Зборки призбируємо, натягаючи нижні нитки. В цьому випадку строчку для призбирування зборок не видно з лицьового боку. Подальша обробка буде така сама, як і попереднім способом.

Буфи з шнуром

Для обробки буф на лицьовому боці деталі намічаємо паралельні лінії строчок з відстанню між ними 0,5—0,7 см (залежно від товщини шнура). На виворітний бік деталі накладаємо виворітним боком підкладку й приметуємо її. Підкладку викроюємо з основної тканини. Довжина її дорівнює довжині деталі, а ширина залежить від кількості строчок. Прострочуємо з лицьового боку по намічених лініях. Потім між строчками за допомогою голки протягуємо шнур. Тканину призбируємо на шнур на необхідну величину, рівномірно розподіляючи зборки по всій довжині. Кінці шнура прикріплюємо
до підкладки ручними стібками або подвійною машинною строчкою поперек шнура.

Вафельні буфи

Для виконання буф треба брати тканини в 2,5— З рази більше від ширини готових буф. Для обробки буф на виворітному боці тканини точками з відстанню між ними 0,5—1,5 см намічаємо горизонтальні й вертикальні лінії (утворюючи з точок квадрати). Ниткою контрастного кольору набираємо на голку тканину в місцях розміщення точок у горизонтальному напрямі справа наліво, залишаючи в кінці ряда обрізний кінець нитки. Приметавши всі ряди, обрізні кінці ниток зв’язуємо попарно, стягуючи тканину так, щоб утворилися складочки (у вигляді гармошки). Пруги складочок з лицьового боку скріплюємо попарно оздоблювальною ниткою двома-трьома стібками на рівні живої нитки в шахматному порядку. Переходи від одного ряду до іншого робимо в згині складочки. Після виконання вафельних буф з вивороту зрізаємо вузлики допоміжної нитки й видаляємо її.