Складки бувають односторонні, зустрічні, бантові, віялоподібні та вшиті. Крупні складки найчастіше застосовують на. спідницях, дрібні складочки та защипи— на блузках, кокетках, вставках і т. д.

Односторонні складки

Односторонні складки (див. рис.) — це складки з одним згином, за­кладеним з лицьового боку в один бік. При розкрої деталей на гли­бину складки додаємо подвійну ширину складки. Наприклад, при ши­рині складки 3—5 см на її глибину додаємо 6—10 см.

На тканині з виворітного боку розмічаємо ширину, глибину й кінець застрочуван­ня складок. Потім по намічених лініях складок деталь перегинаємо лицьовим боком всередину, зметуємо по згину складки й зшиваємо, закінчуючи строчити в кінці наміченої лінії в поперечному напрямі. Живу нитку витягаємо до кінця строчки, а від кінця строчки до низу залишаємо. Складку відгинаємо на один бік і припрасовуємо з виво­рітного та лицьового боків через вологу тканину. Потім живу нитку витягаємо. По лицьовому боку складку можна настрочити оздоблю-! вальною строчкою, при цьому від згину складки (по лицьовому боку) настрочуємо оздоблювальну строчку, ширина якої залежить від фасону.

Край складки може бути відлітним, а також настроченим оздоб­лювальною строчкою. Для обробки складку зметуємо по наміченій лінії з вивороту, потім відгинаємо її на бік, за метуємо і настрочуємо з лицьового боку. Ширина залежить від фасону. Після цьогр складку припрасовуємо з виворітного й ли­цьового боків через вологу тканину. Живу нитку витягаємо.

На деталях, що складаються з двох частин, наприклад на передній і задній пілках спідниці або бокових швах, можна обробити односторонню складку, яка з’єднує дві деталі. Залежно від розміщення згину складки, викройку розрізаємо і при розкрої до обох деталей додаємо тканину, що дорівнює половині глибини складки, 

тобто по 5—6 см і 1 см на шов. На одній з деталей, відступивши від зрізів, намічаємо ширину складки і кінець застрочки. Потім деталі складаємо лицьовими боками всередину, вирівнюючи зрізи, зметуємо по наміченій лінії і зшиваємо, повертаючи строчку в кінці впоперек при пуску на складку. Після цього зшиваємо складку по краю до кінця. Потім живу нитку витягаємо, деталь розкладаємо на столі й припра­совуємо складку з виворітного і лицьового боків через вологу тканину. При настрочуванні складин оздоблювальною строчкою на деталях з лицьового боку намічаємо лінії складок. На верхній деталі припуск на складку перегинаємо навиворіт, заметуємо й припрасовуємо. Потім деталь з обробленою половиною складки накладаємо на іншу детальї згином до наміченої лінії, наметуємо й настрочуємо з лицьового боку від згину складки. Ширина складки залежить від фасону. Краї складки зметуємо й зшиваємо, зрізи обметуємо. Живу нитку витягаємо і складку припрасовуємо через вологу тканину.

Односторонні складки по колу

Односторонні складки по колу (див. рис.). При розкрої спідниці з; односторонніми складками по колу ширина тканини повинна дорівню­вати трьом обхватам стегон плюс 3—4 см до кожного обхвату. Напри­клад: 104+4=108 см; 108×3 = 324 см. Довжина спідниці дорівнює зня­тій мірці (70 см) плюс 5—7 см, з них 4—5 см — на підшивання низу спідниці й 1 см — на шов по лінії талії. Щоб узнати, скільки потрібно пілок на спідницю, одержану ширину спідниці ділимо па ширину тка­нини.

Наприклад: 324:140=2,3, а оскільки довжина пілки не повинна бути дробовим числом, то для пошиття спідниці потрібно три пілки, тобто три довжини. Для такої спідниці кількість пілок множимо на довжину спідниці з підгином, тобто (70+6)х3 = 228 см —тканини по­трібно 2 м 28 см при ширині 140 см. Щоб визначити кількість складок, мірку обхвату стегон з прибавкою на вільне облягання ділимо на ши­рину складки. Наприклад: 108:4 = 27 складок.

Для визначення глибини складок від ширини тканини віднімаємо мірку обхвату стегон з прибавкою на вільне облягання — маємо гли­бину всіх складок, тобто 324—108 = 216 см. Щоб визначити глибину однієї складки, глибину всіх складок ділимо на їх кількість, тобто 216:27=8 см.

Під час розмічування складок треба стежити, щоб всі шви з’єднан­ня пілок спідниці були в глибині складок. Для визначення ширини спід­ниці по лінії талії визначаємо різницю між мірками обхвату стегон з прибавкою на вільне облягання, тобто 104+4=108 см, і міркою об­хвату талії з прибавкою на вільне облягання, тобто 76+2=78 см; 108—78= 30 см. Різницю ділимо на кількість складок (30 : 27 ≈ 1 см) і одержану величину відкладаємо в глибину кожної складки. По лінії талії глибину кожної складки збільшуємо з обох боків по 0,5 см, а і глибину складки по лінії низу зменшуємо з кожного боку по 0,5 см (схему розмітки складок показано на рис.вище пункт б ).

Послідовність обробки спідниці така: зметуємо і зшиваємо пілки, залишаючи останній шов незшитим. Шви розпрасовуємо, низ підгинає­мо й підшиваємо, залишаючи з кожного’ боку непідшитими 8—10 см. Складки роз­мічаємо з лицьового боку тканини справа наліво. Спочатку відкладаємо 1 см на шов і половину глибини складки, а потім від­мічаємо ширину і глибину складки. Так продовжуємо по всій тканині, закінчуючи розмітку половиною глибини складки і 1 см на шов.

Всі шви ховаємо в глибину складок. По намічених лініях укла­даємо складки, заметуємо косими стібками й припрасовуємо з лицьо­вого і виворітного боків через вологу тканину. Потім зметуємо остан­ній шов, зшиваємо й розпрасовуємо, закінчуємо підшивати низ спідни­ці й припрасовуємо. 

Односторонні дрібні складочки, застрочені по всій довжині деталі

Щоб зробити односторонні дрібні складочки, застрочені по всій довжині деталі  (див. рис. вище), наприклад на переді блузки, плат­тя тощо, треба перед розкроєм деталей на відрізку тканішн розмітити складочки з вивороту тканини. Спочатку від середини переду (залеж­но від фасону) відкладаємо ширину бантової складки або припуск на застібку. Потім відкладаємо величину, яка дорівнює відстані від пер­шої складочки, і глибину складочки, що дорівнює подвійній ширині складочки (наприклад, при ширині складочки 1 см її глибина станови­тиме 2 см). Потім відмічаємо відстань між складочками відповідно до фасону, (ця відстань не повинна бути менша за ширину складочки, бо складочки накладатимуться одна на одну). Поіім відкладаємо глибину складочки і т. д. Лінії складочок проводимо точно по повздовжній нитці (схему розмітки показано на рис. вище, пункт б ). Після розмітки складочки зме­туємо з вивороту по намічених лініях глибини складочки, вколюючи голку зверху вниз. Щоб складочка нс перекосилась, проколи на іншому боці глибини складочки робимо напроти попереднього вколювання гол­ки. Потім нитку натягуємо, і з лицьового боку маємо рівно зметану складочку. Застрочуємо складочку з лицьового боку поряд з живою ниткою, яку витягаємо, і складочки припрасовуємо спочатку з виворіт­ного, а потім з лицьового боку, стежачи за тим, щоб всі згини їх були направлені в один бік. Після обробки на тканину із застроченими скла­дочками накладаємо викройку деталі так,  щоб всі виточки розміщува­лись під останньою складкою, прикріплюємо її булавками до тканини і викроюємо деталь виробу з припусками на шви (схему розкрою по­казано вище на рис. пункт г ).

Складочки-защипи

Складочки-защипи (див. рис.: а—б) — це вузькі застрочені складочки шириною 0,1—0,3 см. На тонких тканинах (капрон, шифон, крепдешин) защипи застрочуємо шириною 0,1—0,2 см, на густіших тканинах — ши­риною 0,3 см. Складочки-защипи можна розміщувані групами з одна­ковою відстанню між ними. Для виконання защипів перед розкроєм деталей з лицьового боку тканини по поздовжній нитці розмічаємо складочки.

Залежно від фасону їх можна розміщувати в поздовжньому, ко­сому й поперечному напрямах деталі, але застрочувані їх треба суворо по поздовжній нитці. Лінії згинів защипів на тканині відмічаємо кольо­ровою ниткою, або витягаємо одну нитку, відступивши від згину на 0,1 см (якщо тканина полотняного переплетення). Потім тканину з роз­міченими складочками складаємо по згинах виворотом всередину і за­строчуємо на місці витягнутої нитки. Після застрочування складочки-защипи з вивороту припрасовуємо. На тканину із застроченими защи­пами накладаємо викройку деталі і викроюємо з припуском на шви.

Поперечні складочки

Для обробки поперечних складочок (див. рис) з вивороту тканини розмічаємо складки. Ширина їх 2 – 3, а глибина — 4 – 6 см. Складки закладаємо по розмічених лініях па виворітний бік і відповідно до фасону розмічаємо трикутнички. Потім трикутнички зметуємо і зшиваємо, надсікаємо тканину і вивертаємо кутики на ли­цьовий бік, одночасно закладаючи складки. Ці складочки зметуємо, зшиваємо й запрасовуємо вниз. Потім на тканину з обробленими скла­дочками накладаємо викройку і викроюємо деталь з припуска,ми на шви.

Односторонні широкі складки, які йдуть від плеча переду й спинки до талії або до низу виробу

 Щоб закласти такі складки (див. рис. вище), слід розрахувати, скільки треба додати тканини на три односторонні склад­ки при розкрої переду й спинки (при довжині плеча 14 см) і визначити ширину й глибину складки. Від довжини плеча віднімаємо 2 см, щоб ширина складки не заважала при обробці горловини й пройми, а по­тім 12 см, що залишилися, ділимо на три й узнаємо ширину складки (4 см). Глибина складки дорівнює подвійній ширині складки, тобто 8 см.

На тканині, призначеній для розкрою переду, відповідно до фа­сону відкладаємо відстань до першої складки, розмічаємо крейдою або кусочком мила, відкладаємо ширину й глибину першої складки, а потім ширину й глибину другої складки, а вже потім — ширину й глибину третьої складки. По намічених лініях відкладаємо складки, заметуємо їх і припрасовуємо. Потім на тканину з обробленими складками на­кладаємо викройку переду, приколюємо її булавками і викроюємо перед з припусками на шви. Так само заготовляємо тканину із складками на викройці спинки і розкроюємо її, як і перед.

Після розкрою зметуємо плечі переду та спинки, суміщуючи склад­ки по фігурних лініях, а потім зшиваємо і розпрасовуємо шов. Над­сікаємо тканину по згинах складок і укладаємо їх, а потім заметуємо і з лицьового боку злегка припрасовуємо. З лицьового боку складки прострочуємо на ширину складки оздоблювальною строчкою. Довжина строчки по переду – 12—14 см, а по спинці – 10—12 см. Строчку за­кінчуємо до згину складки відповідно до фасону.

Зустрічні складки

Зустрічні складки (див. рис.) складаються з двох односторонніх складок, закладених назустріч одна одній. Згини складок з лицьового боку розміщені устик, а з виворітного — в протилежні боки.

При розкрої тканини на глибину зустрічної складки додаємо тка­нини в чотири рази більше від ширини складки. Наприклад, при ши­рині складок 4 см на глибину треба додати 16 см (4×4). Для обробки зустрічної складки на тканині розмічаємо лінії глибини складок і кі­нець застрочки. По намічених лініях складки перегинаємо лицьовим боком всередину, зметуємо густими стібками до кінця або зшиваємо рідкою машинною строчкою. Зшиваємо складку від талії до наміченої лінії кінця застрочки. Потім витягаємо живу нитку складки, залишаю­чи незшитою ту частину, де складка розходитиметься.

З вивороту складку розкладаємо на обидва боки, заметуємо й припрасовуємо, щоб згини складок не збігались і не розходились біля строчки. На відстані 0,3—0,4 см від краю прострочуємо до кінця зши­вання складки, прокладаючи строчку впоперек припуску на складку. З лицьового боку складку можна настрочити зліва й справа від шва з’єднання оздобл’ювальними строчками. Зустрічна складка може бути з двох основних деталей і підставної смужки з основної тканини.

При розкрої виробу до основних деталей додаємо по половині глибини складки, смужку викроюємо так, щоб ширина її дорівнювала подвійній ширині припуску на складку (наприклад, при ширині складки 5 см ширина смужки дорівнює 10 см), а довжина — довжині деталі або довжині складки від низу до кінця застрочки складки плюс 6 — 7 см.

На основних деталях намічаємо припуск па складку і кінець зши­вання складки, складаємо їх лицьовими боками всередину, зметуємо по наміченій лінії припуску до кінця і зшиваємо по наміченій лінії від початку складки до кінця її застрочки. Живу нитку до застрочки склад­ки витягаємо, залишаючи її там, де розходитиметься складка. Шов розпрасовуємо, одночасно запрасовуючи згини складок. Потім підги­наємо низ деталі (спідниці) на 4 см, заметуємо і підшиваємо швом «козлик». На смужці також підшиваємо низ і припрасовуємо. Потім на складку з вивороту лицьовим боком накладаємо підставну смужку (глибину складки) з основної тканини, приметуємо, вирівнюючи зрізи смужки й складки, і пришиваємо з боку основної деталі. Зрізи обшиваємо, складку припрасовуємо з виворітною і лицьового боків через вологу тканину. При настрочуванні складки оздоблювальною строчкою згини складки запрасовуємо, накладаємо підставну смужку, наметуємо і настрочуємо від згину складки в обидва боки. Ширина строчки залежить від фасону. Потім зшиваємо зрізи складки й смужки, живу нитку витягаємо’.

Бантові складки

Бантові складки (див. рис.) складаються з двох односторонніх складок, закладених згинами на лицьовому боці в протилежні боки. На тканині складки розмічаємо так само, як і зустрічні.

Для обробки складки деталь складаємо виворотом всередину суворо по намі¬чених лініях, зметуємо їх до кінця, зшиваємо до мітки кінця застрочки. Потім кожну складку розкладаємо на обидва боки, суміщуючи середину з швом зшиван­ня, заметуємо й припрасовуємо через вологу тканину.

Бантові складки, вшиті в деталь

Бантові складки, вшиті в деталь (див. рис.). Для обробки складки на деталі виробу з лицьового боку намічаємо місце розміщення складки по довжині й ширині (8—10 см). Байтову складку викроюємо з основної тканини. Довжина її дорівнює довжині розрізу плюс 5 — 7 см для обробки верху складки. Ширина дорівнює подвійній ширині наміченої складки, тобто 16—20 см, а внизу 20—24 см. Складку скла­даємо лицьовим боком всередину, зрізами встик. Верх складки простро­чуємо поперечною строчкою, а потім складку вивертаємо на лицьовий бік, вирівнюємо кутик, укладаємо його, заметуємо й припрасовуємо. Низ основної деталі й складки підгинаємо, приметуємо, підшиваємо швом «козлик» і припрасовуємо. Оброблену складку накладаємо на деталь до наміченої лінії розрізу, суміщуючи зрізи, наметуємо, а верх складки настрочуємо оздоблювальною строчкою до мітки застрочування складки. Потім зметуємо зрізи деталі й складки і зшиваємо, зрізи об­робляємо машинним швом зигзаг або обметуємо косими стібками.

Односторонні складки, вшиті в деталь

На основній деталі (див. рис.) намічаємо місце розташування складок. Найчастіше вшиті складки розмі­щують по низу виробу. Довжина складок становить приблизно 25 — 30 см, ширина ділянки для вшивання складок залежить від кількості складок та їх ширини. Наприклад, ширина складки 4 см, а оскільки одна складка утворюється в процесі обробки за рахунок основної де­талі, то для визначення ширини ділянки ширину складки множимо на кількість складок без однієї, тобто 4х3=12 см.

На основній деталі намічаємо ширину ділянки, потім з кожного боку цієї ділянки залишаємо по половині глибини складки плюс 1 см на шов, тобто 8:2+1=5 см, а зайву тканину вирізаємо, не дорізаючи зверху до наміченої лінії на 0,7 см, у кутиках надсікаємо на 0,5 см.

Для обробки верхнього зрізу основної деталі викроюємо косу або поперечну смужку тканини шириною 3 см, накладаємо її лицьовим бо­ком на лицьовий бік деталі, суміщуючи зрізи й кутики, зметуємо й зши­ваємо. Смужку відгинаємо навиворіт, шов виметуємо, випускаючи кант з основної деталі на 0,1 см, і припрасовуємо. Заготовляємо деталь для вшитих складок. Ширина її дорівнює ширині складок плюс глибина складок, помножена на кількість (три) складок, плюс 2 см на шви. В даному випадку 38 см. Довжина дорівнює висоті підрізу плюс 2 см на обробку верху і на підгин низу відповідно до припуску у виробі.

На основній деталі й відрізку тканини, призначеному для складок, підгинаємо низ і підшиваємо стібками «козлик». Після цього на оброб­леному відрізку тканини розмічаємо складки, відкладаємо 1 см на шов і половину глибини складки, потім — глибину й ширину складки, потім знову — глибину й ширину складки і т. д. (схему розмітки складок показано на рис. вище, пункт г ). Складки заметуємо й припрасовуємо. Оброб­лену деталь накладаємо на складки й наметуємо, а потім зметуємо й зшиваємо складки. Верх деталі настрочуємо оздоблювальною строчкою на складки. Живу нитку витягаймо, потім припрасовуємо. Зрізи скла­док обметуємо косими стібками.

Віялоподібні складки

Віялоподібні складки (див. рис.) — це складки, закладені згином в один або різні боки, що утворюють віяло. Ці складки робимо так. Ви­різаємо з паперу трикутник. Висота його дорівнює довжині наміченої лінії на основній деталі плюс 4—5 см. Основа трикутника дорівнює кількості складок мінус одна складка. Щоб узнати величину основи трикутника, треба ширину складки помножити на три і одержаний ре­зультат помножити на бажану кількість складок мінус одна складка плюс 2 см на шви. Наприклад, при ширині складки 4 см і шести склад­ках основа трикутника становитиме 62 см (4х3=12; 12×5=60+2=62 см). На одержаній основі трикутника розмічаємо складки, відкла­даємо 1 см на шов, а потім половину глибини складки, ширину склад­ки і т. д. (схему розмітки віялоподібної складки показано на рис., пункт б). Складки закладаємо на викройці, підрізаємо низ і верх трикутника як показано на рисунку.       ’

Заготовлену викройку з розміченими складками накладаємо на тканину так, щоб поздовжня нитка на тканині проходила посередині трикутника. Розмітку складок переносимо на тканину і викроюємо з припуском на підгин низу 2,5 см. На деталі виробу і на віялоподібній складці низ заметуємо по наміченій лінії, підшиваємо швом «козлик» і припрасовуємо. Потім по намічених лініях закладаємо на тканині складки, заметуємо їх і прасуємо через вологу тканину. Готову віяло­подібну складку зметуємо з основною деталлю, суміщуючи зрізи, й зшиваємо. Краї швів обметуємо косими стібками або петельним швом Нижній кутик шва підрізаємо.