РУЧНІ СТІБКИ

Готуючи виріб до примірки, застосовують стібки тимчасового призначення: копіювальні, прокладні, зметувальні, а при подальшій обробці – стібки постійного призначення: обметувальні, потайні, хрестоподібні тощо.

РУЧНІ СТІБКИ ТИМЧАСОВОГО ПРИЗНАЧЕННЯ

Копіювальні стібки «сильця» – застосовують для перенесення виточок, фасонних ліній, припусків на шви з однієї деталі на іншу. Такі стібки шиють бавовняними нитками, контрастного з тканиною виробу кольору. Для цього симетричні деталі складаємо лицьовими боками всередину і по намічених лініях прокладаємо стібки швом «вперед голку» так, щоб кожний другий або третій стібок залишався петлею. Потім деталі розсуваємо, а нитки стібків між деталями (петлі) розрізаємо.

Прокладні стібки – застосовують для позначення середини переду ліфа й спідниці, спинки, коміра, середини окату рукава і т. д. Довжина стібків по лицьовому боку 1 – 1,5 см, по виворітному 0,3 – 0,5 см.

Зметувальні стібки – застосовують для тимчасового з’єднання деталей виробу в процесі підготовки до примірки. Довжина стібків 0,5 – 1 см.

Зборки – застосовують для призбирування або припосадці деталей. Виконують їх дрібними стібками швом «вперед голку» двома паралельними лініями на відстані 0,2 – 0,3 см один від одного. Це роблять для того, щоб при з’єднанні призібраної деталі з іншою легше було рівномірно розподілити зборки.

РУЧНІ СТІБКИ ПОСТІЙНОГО ПРИЗНАЧЕННЯ

Обметувальні стібки – запобігають висипанню зрізів деталей виробу. Щоб після розпрасування шов не відбивався на лицьовому боці виробу, стібки шиємо бавовняними (№ 60 – 80) або тонкими шовковими нитками. Стібки шиємо зліва направо, з невеликим нахилом, через обрізний край.

Потайні підшивні стібки – застосовують для прикріплення підігнутого краю низу плаття, спідниці, рукава тощо. Виконують їх тонкими бавовняними нитками в тон тканини виробу. Низ виробу підгинаємо два рази: перший підгин на 0,5 – 0,7 см і другий – залежно від бажаної ширини його (2-3 або 5-6 см). При виконанні операції виріб розміщуємо підгином під себе і стібки виконуємо справа наліво. Нитка проходить від одного стібка до іншого всередині підгину, а з боку виробу голкою захоплюємо одну-дві нитки і знову голку вколюємо в підгин навпроти стібка, переходячи до наступного стібка.

Підшивні хрестоподібні стібки «козлик» – застосовують для прикріплення підігнутого краю виробу (без повторного підгину) з густих тканин, що висипаються. Виконують зліва направо косими паралельними стібками з нахилом направо і наліво, вколюючи голку по черзі в підгин і в тканину поряд з підгином, не затягуючи стібків. При цьому нитка проходить всередині тканини так, щоб стібків не було видно з лицьового боку.

Ручну строчку – застосовують для постійного з’єднання двох деталей в тому разі, якщо машинну строчку виконати важко. Крім цього, ручна строчка міцніша й еластичніша, ніж машинна. її виконуємо так: голку виколюємо з виворітного на лицьовий бік на довжину стібка машинної строчки, а потім виколюємо назад голкою в попередній стібок, а виколюємо на лицьовий бік на довжину стібка.

Закріпку – застосовують для закріплення краю петель, кишень, складок тощо. В кінці розрізу петельки або іншої деталі зверху прокладаємо три-п’ять стібків, потім пропускаємо голку вушком під стібки, обкручуємо їх, притримуючи великим пальцем лівої руки так, щоб обмотка лягала щільно й рівномірно.

Петельні стібки – застосовують для обкидання прорізних петельок, обробки внутрішніх зрізів застібок, горловин, кишень, а також припусків на шви в сипких тканинах.

МАШИННІ ШВИ

При пошитті виробів машинні шви поділяють на з’єднувальні, крайові й оздоблювальні.

З’ЄДНУВАЛЬНІ ШВИ

До з’єднувальних швів належать зшивний шов, подвійний, запошивний, шов «у замок», настрочний, накладний.

Зшивний шов – застосовують при з’єднанні всіх основних деталей виробу. Виконують однією внутрішньою строчкою. Наприклад, зшивання плечових зрізів, зрізів рукава, деталей спідниці тощо.

Деталі складаємо лицьовим боком всередину, зметуємо, вирівнюючи зрізи, і зшиваємо по намічених лініях. Ширина шва залежить від властивостей тканини і призначення одягу. Зшиваємо біля зметувального шва, щоб потім можна було легко витягнути живу нитку, не порушуючи машинної строчки. Шви розпрасовуємо або запрасовуємо.

Подвійний шов – застосовують’ при пошитті постільної білизни (підодіяльників, наволочок тощо), його виконують двома внутрішніми строчками. Дві деталі складаємо виворотом всередину, вирівнюємо зрізи і зметуємо. Зшиваємо з лицьового боку на відстані 0,3 – 0,4 см від краю. Шов підрізаємо, щоб він був рівним, деталі вивертаємо на виворітний бік. Шви вирівнюємо і зшиваємо другою строчкою на відстані 0,5 – 0,7 см від краю залежно від товщини і сипкості тканини.

Запошивний шов – застосовують при пошитті одягу з густих тканин типу джинсових як оздоблювальний і настрочують нитками іншого кольору, його виконують двома строчками – внутрішньою і зовнішньою. Дві деталі складаємо лицьовими боками всередину, випускаючи зріз нижньої деталі на ширину шва в готовому вигляді. Зріз верхньої деталі обгинаємо нижньою деталлю і зшиваємо на відстані 0,1 – 0,2 см від краю. Потім шов відгинаємо на верхню деталь, деталі розкладаємо в різні боки, шов вирівнюємо і настрочуємо другою строчкою на відстані 0,1 см від згину краю. При пошитті білизни ширина шва становить 0,4 – 0,5 одягу – 0,7 – 1 см.

Шов «у замок» – застосовують при пошитті курток, спецодягу і одягу з джинсових тканин як оздоблювальний. Зрізи деталей підгинаємо на 0,5 – 1 см і припрасовуємо, а потім з’єднуємо їх так, щоб краї ввійшли в згини запрасованих зрізів; зметуємо і настрочуємо, відступаючи від підігнутого краю на 0,1 см з одного і другого боків.

Настрочний шов – виконують двома строчками: внутрішньо-з’єднувальною і зовнішньою-оздоблювальною. Наприклад, з’єднання кокеток з деталями та інші види з’єднань. Для виконання шва при розкрої до нижньої деталі додаємо 0,5 – 0,7 см на ширину оздоблювальної строчки, а до верхньої деталі – 0,5 см. Дві деталі задаємо лицьовими боками всередину, випускаючи нижню деталь по відношенню до верхньої по наміченій лінії, зметуємо і зшиваємо на відстані 0,5 см від зрізу по верхній деталі. Потім зшиті деталі розкладаємо в різні боки, а зрізи шва відгинаємо в бік меншого зрізу. На лицьовому боці деталі відмічаємо ширину оздоблювальної строчки, зметуємо і настрочуємо.

Настрочний шов  з відлітним краєм – застосовують при з’єднанні кокеток з деталями, ліфа з спідницею і т. д. При розкрої до деталей додаємо 0,7 – 1 см на ширину оздоблювальної строчки, складаємо дві деталі лицьовими боками в середину, вирівнюючи зрізи, і зметуємо густими стібками. Потім розкладаємо в різні боки, а зрізи шва відгинаємо на один з боків і з  лицьового боку настрочуємо від шва зметування по наміченій лінії оздоблювальною строчкою. Живу нитку витягуємо з шва й припрасовуємо його.

Накладний шов – виконують однією строчкою при з’єднанні деталей з виробом. Наприклад, настрочування кокеток, кишень і т. п. Готову деталь накладаємо на деталь виробу і настрочуємо по наміченій лінії оздоблювальною строчкою.

КРАЙОВІ ШВИ

Шов упідгин – виконують одним швом. Застосовують при обробці платтів, блузок, рукавів у виробах з бавовняних тканин. Для обробки зріз деталі підгинаємо навиворіт на 0,5 – 0,7 см, потім повторно підгинаємо по наміченій лінії підгину, приметуємо й настрочуємо на відстані 0,1 – 0,2 см від підігнутого краю.

Шов упідгин зигзаг – застосовують при обробці краю оборок, воланів, рюшів і т. д. Його виконують на машині строчкою зигзаг. Для обробки шва зріз деталі підгинаємо навиворіт на 0,5 – 0,7 см і прострочуємо. Зріз підігнутого краю біля строчки підрізаємо.

Окантувальні шви – обробляють одинарною або подвійною смужкою з основної або оздоблювальної тканини з відкритим або закритим зрізом або окантовують тасьмою. Наприклад, обробка горловини, пройм, рукавів, кишень і т. д.

Окантувальний шов з відкритим зрізом – застосовують для обробки зрізів деталей у виробах без підкладки з густих тканин. Для обробки цього шва викроюємо поперечну або косу смужку з шовкової підкладкової тканини шириною 2,5 – 3 см. Накладаємо її лицьовим боком на лицьовий бік низу виробу, вирівнюючи зрізи, приметуємо й прострочуємо на відстані 0,3 – 0,4 см від зрізу. Потім зріз щільно огинаємо смужкою, утворюючи кант, приметуємо і прострочуємо з лицьового боку у шов пришивання смужки. Низ виробу підгинаємо по наміченій лінії, приметуємо й підшиваємо ручними потайними стібками.

Окантувальний шов із закритим зрізом, оброблений одинарною смужкою – для обробки шва викроюємо косу смужку з основної або оздоблювальної тканини шириною 3,5 – 4 см. Накладаєм її лицьовим боком на лицьовий бік деталі, суміщуючи зрізи, приметуємо і пришиваємо на відстані 0,5 – 0,6 см від зрізу. Потім зріз шва огинаємо смужкою, зріз смужки підгинаємо і підшиваємо, закриваючи шов пришивання, ручними потайними стібками. При іншому способі

зріз смужки підгинаємо, приметуємо, закриваючи шов пришивання і прострочуємо з лицьового боку у шов пришивання смужки.

Окантувальний шов із закритим зрізом, оброблений подвійною смужкою – для обробки краю деталі подвійною смужкою викроюємо косу смужку з основної або оздоблювальної тканини шириною 3,5 – 4,5 см. Смужку складаємо вздовж виворотом всередину, зметуємо й припрасовуємо. Потім смужку накладаємо на лицьовий бік деталі, суміщуючи зрізи деталі й смужки, приметуємо і пришиваємо з‘ боку смужки. Зрізи шва огинаємо смужкою і приметуємо. З вивороту згин смужки пришиваємо ручними потайними стібками до шва пришивання смужки або настрочуємо з лицьового боку у шов пришиванням.

Шов окантований тасьмою – застосовують для обробки зрізів у виробах з шерстяних тканин. Тасьму накладаємо на виворітний бік зрізу деталі, приметуємо не натягуючи і пришиваємо. Потім зріз деталі, огинаємо тасьмою, приметуємо з лицьового боку, закриваючи шов пришивання, й настрочуємо. Тасьму одним краєм можна пришити з лицьового боку, обігнувши зрізи, а другий край підшити з вивороту ручними потайними стібками.

Зрізи можна окантувати тасьмою й іншим способом. Для цього тасьму складаємо вздовж по довжині так, щоб нижній край виступав над верхнім на 0,1 – 0,2 см, і припрасовуємо. Зріз деталі вкладаємо всередину тасьми, приметуємо й пришиваємо по верхньому краю тасьми на відстані 0,1 – 0,2 см від краю, нижній край тасьми прострочуємо одночасно з верхнім.

ОЗДОБЛЮВАЛЬНІ ШВИ

Вистрочні шви бувають із закритими й відлітними краями. їх застосовують у виробах з густих тканин для зшивання й закріплення швів оздоблювальною строчкою.

Вистрочний шов із закритим краєм – при розкрої до деталей виробу додаємо на ширину оздоблювальної строчки 1,0 см. Дві деталі складаємо лицьовими боками всередину, вирівнюючи зрізи, зметуємо по наміченій лінії й зшиваємо. Потім зрізи шва розкладаємо на два боки, розпрасовуємо й з лицьового боку зліва і справа від шва з’єднання по наміченій лінії прострочуємо оздоблювальною строчкою.

Вистрочний шов із відлітним краєм – при розкрої до деталей додаємо на ширину оздоблювальної строчки 1,0 см. Дві деталі складаємо лицьовими боками всередину й зметуємо густими стібками.

Потім деталі й зрізи шва розкладаємо на обидва боки й розпрасовуємо. На виворітний бік зрізів шва накладаємо лицьовим боком викроєну смужку з основної або оздоблювальної тканини, яка дорівнює подвійній ширині шва, приметуємо і з лицьового боку зліва й справа прострочуємо оздоблювальною строчкою. Живу нитку витягаємо.

Рельєфний шов із шнуром – для обробки цього шва по прямій або фігурній лінії з лицьового боку деталі виробу намічаємо лінії шва з відстанню між строчками для протягування шнура. З вивороту до намічених ліній приметуємо смужку з основної тканини або однакової з нею по товщині й прострочуємо. В отвір між двома строчками втягуємо шнур. У фігурних швах і в місцях прямих і гострих кутиків, де шнур не протягується, з виворітного боку між строчками надсікаємо підкладену тканину і шнур протягуємо за два або кілька разів.

Зшивний рельєфний шов – для обробки цього шва з лицьового боку деталі намічаємо рельєфні лінії. Наприклад, на полочці, спинці, рукавах на виворітному боці деталі до наміченої лінії посередині приметуємо косу або поперечну смужку з основної тканини або однакової по товщині й пришиваємо з лицьового боку по наміченій лінії. Потім основну деталь перегинаємо по шву пришивання смужки на лицьовий бік, а смужку відгинаємо в інший бік і прострочуємо основну деталь другою строчкою на відстані 0,1 – 0,2 см від вгину, зводячи строчку в кінцях нанівець. Смужку відгинаємо в бік деталі, заметуємо й припрасовуємо. Потім з лицьового боку прострочуємо оздоблювальною строчкою, ширина якої залежить від фасону.